Карпатська добірка. Вірш 5. Гірські вершини.

Карпатська добірка. Вірш 5. Гірські вершини.

03.02.2014 23:59

Рейтинг: 0,00 (0)

Поэт: Дмитро Овсієнко

Серия стихов: Карпатська сюжетна добірка

Колеса свої й шини
Автобус стер до дір,
Як віз нас на вершини,
До неосяжних гір.
Пікуй десь у тумані,
Говерла у льоду,
До того мене манять,
Як навіжений, йду.
Мій мозок у гіпнозі,
А очі в небесах,
До їх вершин в морози
Я ладен йти в трусах.
Творилось щось із нами,
Пробачте, люди, нам,
Бо іншими словами
Цього не передам.
У дуже ранню пору,
Без цього нам ніяк,
Подались ми на гору,
Ім'я її-Хом'як.
Я вгору лину птахом,
Все наперед я рвусь,
Лиш впевнено, без страху,
Нічого не боюсь.
Не чуємо ми втоми,
Вершина на меті,
На цій горі підйоми
Пологі, не круті.
Та стало вже крутіше,
В ногах немов свинець
Налитий, помаліше
Повземо, та кінець
Ході цій не настане,
Не спинить всіх нас страх,
І слабшим блиск не стане
В запалених очах.
З незвички терплю муки,
Вдихаю тяжко так,
Та все ж я свою руку
Стискаю у кулак.
Ніщо не зможе збити
Всіх нас з цього путі,
І гору підкорити-
Єдиний смисл в житті
В момент цей ми відчули,
Водиці попили,
Про біль в ребрі забули,
На повні груди ми вдихнули
І далі ми пішли.
Вже думав, недалеко,
Близьким здававсь кінець,
Хоч добре-нема спеки,
Лиш віє вітерець.
Пливуть в горах тумани,
Та ціль все ж бачим ми,
Там скоро ноги стануть,
Дійшовши до мети.
Хтось каже: "Йдемо далі,
Там чай карпатський п'ють,
До того ж, ще й медалі
Дешево продають".
Нам не до синіх далей,
Прийшла ця думка всім,
Ногам не до медалей
І чай байдужий їм.
Цю скептику забуду,
Води я знов нап'юсь,
Собою я не буду,
Якщо не опинюсь
Я на гірській вершині,
З якої видно світ,
Ще йти десь півгодини,
А ніби сотню літ.
Та ось нога ступає
Ше камінь, ще й в цю мить
З нас розум хтось втрачає
І з усіх сил кричить:
"Ох слава нашій Україні,
І її людям теж!"
Щоб цілі досягнуть, людино,
Для цього ти живеш.
Нудьги у серці я не маю,
І смутку теж нема,
Цей день-в цю мить я відчуваю,
Прожив я недарма.
Гора в житті ця не остання,
Донизу вже хтось йде,
Всього людина при бажанні
Невтомно досягне.
Вже скоро вечір, йдемо спати,
Тріумф в серцях бринить,
Ми завтра їдем на канати,
Тож треба відпочить.
Ми перед сном були веселі,
О другій десь лягли,
Бо будем завтра в Буковелі,
Ми там ще не були!
(далі буде)